1 особливості рослинного покриву долини р. Дністер




Yüklə 413 Kb.
səhifə1/4
tarix23.04.2016
ölçüsü413 Kb.
  1   2   3   4

Á³î³íäèêàö³ÿ ÿêîñò³ âîäè



1 ОСОБЛИВОСТІ РОСЛИННОГО ПОКРИВУ ДОЛИНИ Р.ДНІСТЕР


Адріан Зеленчук, Ірина Беднарська
На відрізку між м.Журавно і гирлом Збруча Дністер протікає через два природні райони : Опілля і Наддністрянське Поділля1, гра­ниця між якими проходить приблизно в околицях с.Нижнів Тлумацького р-ну Івано-Франківської області. На цьому відтинку Дністер має сформовану долину, яка починаючи з с.Нижнів набуває чітко вираженого каньйноподібного характеру.

Клімат цього району характеризується поступовим збільшенням континенталізму з північного заходу на пів­ден­ний схід. Середні температури в межах Наддністрянського Поділля становлять : січнева -4°С і липнева +18°С, а в межах Опілля відповідно -5.5 і +19°С. Вологість повітря на Опіллі 650 мм, а на Над­дні­стрянському Поділлі 550 мм.

Долина Дністра характиризується дуже складною геологічною будовою. В нижній частині схилів каньйону від­слонюються силурійські і девонські, а вище крейдяні і неогенові (в основному міоценові) відклади. Місцями значні тов­щі відкладів утворені четвертинними лесами і лесовидними суглинками.

Основною особливістю рослинності Опілля на відміну від Поділля є поширення тут букових лісів, а також окремих ділянок соснових лісів і відсутність природних насаджень татарського клену (Acer tataricum L.). Букові ліси (Fageta sylvatica) на Опіллі займають верхні ділянки схилів і пагорбів. Вони знаходяться тут на пів­нічно-східній границі ареалу. Далі на схід на Поділлі (але не в долині Дністра) зустрічаються острівні ділянки бу­ко­во­го лісу, які відрізняються від опільських бучин такими рисами :

· наявність в складі опільських бучин ряду карпатських видів і зокрема масовою участю Aposeris foetida (L.) Less., який в подільських бучинах не зустрічається;

· наявність в складі подільських бучин Crocus heuffelianus Herb. і Euonymus nana Bieb., які повністю відсутні на Опіллі.

Дністер на досліджуваному відтинку має сім терас (якщо першою рахувати верхній рівень заплави). Сьома, най­більш висока тераса, на відміну від інших терас виходить за межі дністровського каньйону і відповідає тому пе­рі­о­ду історії Дністра, коли його русло не мало ще своєї долини і вільно переміщалося по звільненій від вод Сарматського мо­ря рівнині. Згідно з Полянським2 перше підняття, яке привело до ерозійного врізання Дністра і утворення долини, від­носяться до міндель-риського міжльодовіків'я. Згідно з цим автором, формування каньйону закінчилося до початку ос­таннього в'юрмського льодовика. Інші автори, наприклад, Гофштейн3, вважають, що ерозійні процеси, що ведуть до по­глиблення дністровського каньйону, продовжуються і до тепер.

Найпоширенішими лісами на Поділлі є асоціації грабово-дубових лісів (Carpineto-Quercetum (roboris)). Ці лі­си є дуже життєвими і інтенсивно витісняють тут бучини. На Придністровському Поділлі витіснення буку звершилося вже в ранньоісторичний час. Вирубуючи бук, людина значно прискорює цей процес. Оби­дві формації мають багато спільного як за складом, так і за структурою і пов'язані рядом перехідних форм. З іншого боку, грабово-букові ліси пов'язані перехідними формами з чистими дібровами формації Querceta roboris. Діброви Поділля, як відзначив В.Шафер4, не мають аналогів серед західноєвропейських дібров. За флористичним складом вони з одного боку наближаються до кленово-ясеневих і грабово-ду­бо­вих подільських лісів, а з іншого боку до лучно-степових угрупувань формації (Cariceta humilis), чим нагадують південноєвропейські пух­настодубові ліси5.

Типові старі ділянки дібров і особливо ділянки з переважанням в травостої середземноморських видів (Carex brevicollis DC., Lithospermum purpureo-caeruleum L., а також асоціації Querceta (roboris) cornosa, Querceta (roboris)acerosa (tatarica)) заслуговують на спеціальну увагу і охорону 6. Вони містять багато середземноморських та пон­тично-панонських видів, що знаходяться тут на границі своїх ареалів.

Чисті дубово-скельні ліси (Querceta petraea) зустрічаються в Україні лише в Придністровському Поділлі. Це рідкісна тер­мо­філь­на лісова формація, яка знаходиться тут на границі ареалу і тому потребує більш детального вивчення та охорони. До скла­ду цих лісів входять такі середземноморські види як Carex brevicollis DC., Lithospermum purpureo-caeruleum L., Cornus mas L., Staphylea pinnata L. та ін., а також такий понтично-панонський вид як Dictamnus albus L. У дні­стров­сько­му каньйоні угрупування з дубом скельним з'являються від границі з Опіллям до Жежави і займають переважно кру­ті схили південної експозиції.

На відміну від Опілля, яке є лісовим районом, Придністровське Поділля належить до лісостепових районів7 і значні площі тут зайняті степовими формаціями Festuceta valesiacae, Cariceta humilis, Stipeta capillatae, Poeta versicoloris, Seslerieta heufleriahae, Stipeta pulcherrimae, а також термофільними заростями чагарників : Cornus mas L., Acer tataricum L., Cerasus fruticosa Pall., Amygdalus nana L. Більшість цих угрупувань є рідкісними і знаходяться тут на західній границі ареалу, а тому потребують вивчення і охорони8.

Основною флористичною особливістю Опільської ділянки долини Дністра є наявність тут ряду гірських видів, які заходять сюди з карпат і на Придністровському Поділлі не зустрічаються. Це такі види як Cardaminopsis halleri (L.) Hayek, Senecio aurantiacus (Hoppe) DC, Senecio longifolius, Dianthus glabriusculus (Kit.) Borb., Erysimum witmannii Zavadski, Hippocrepis comosa L., Leucojum vernum L., Luzula sylvatica (Huds.), Lysimachia nemorum L., Traunsteinera globosa L., Phyteuma orbiculare L., Polygonatum verticillatum (L.) All., Prenanthes purpurea L., Sambucus racemosa L., Telekia speciosa (Schreb.) Baumg. Такі гірські види як Aposeris foetida L., Cirsium erisithales (Jacq.) Scop., Symphytum cordatum Waldst. et Kit. ex Willd., Veronica urticifolia Jacq. поодиноко зустрічаються також і в Наддністрянському Поділлі.

Характерною особливістю флори Наддністрянського Поділля є поширення ряду південно- і східноєвропейських флористичних елементів. Ви­ди середземноморського, іллірійського, понтично-панонського та ірано-турансько-понтично-панонського елементів зна­ходяться тут на північній, північно-західній або західній границях своїх ареалів, поступово виклинюючись в північно-західному напрямку.

На межі ареалу в Наддністрянському Поділлі знаходяться види таких елементів :

1. середземноморського :

Leopoldia comosa (L.) Mill.

Asparagus tenuitolius Lam.

Carex brevicollis DC.

Herniaria incana Lam.

Arabis auriculata Lam.

Cornus mas L.

Seseli tortuosum L.

Lithospermum purpureo-coeruleum L.



2. іллірійського :



Polygonatum latifolium Desf.

Muscari tenuiflorum Tansch.

Syrenia latifolia Andrz.

Alyssum arduini Fritsch

Viola ambigua W. et K.

Waldsteinia geoides Wild.

Chamaecytisus albus (Hacq.) Rothm.

Veronica orchidea Cr.

Achillea pannonica Scheele

Inula oculus-christi L.

Lactuca quercina W. et K.



3. понтично-панонського та ірано-турансько-понтично-панонського :



Ephedra distachya L.

Allium flavescens Bess.

A. guttatum Steven

A. rotundum L.

Gagea paszoskii Zapal.

Hyacinthella leucophaea (C. Koch) Schur

Bromus squarrosus L.

Poa versicolor Bess.

Stipa pulcherrima C. Koch

S. capillata L.

Kochia scoparia Schad.

Dianthus andrzejowski Zapal.

D. membranaceus Borb.

Gypsophila altissima L.

Melandrium viscosum Cel.

Minuartia setacea Zapal.

Silene dichotoma Ehrh.

Euphorbia gracilis M.B.

Crambe tatarica Jacq

Isatis tinctoria L.

I. hebecarpa DC.

Roripa austriaca (Grantz) Spach

Sissymbrium strictissimum L.

Schiverekia podolica Andrz.

Hibiscus trionum L.

Amygdalus nana L.

Spirea media Schm.

S. polonica Bl.

Chamaecytisus podolicus Bl.

Trifolium lupinastr L.

Seseli hippomarathrum Jacq.

Linaria genistifolia Mill.

Orobanche coerulescens Steph.

Aiuga chia Schreb.

Sideritis montana L.

Echinospermum heterocanthum Ledeb.

Artemisia austriaca Jacq.

A. pontica L.

A. procera Willd.

Centaurea orientalis L.

Chondrilla juncea L.




Необхідно відмітити, що частина видів понтично-панонського і особливо ірано-турансько-понтично-па­нонського елементів є апофітами, тобто заселяють різного типу антропогенні місцезростання : ксерофітні вторинні луки, різ­но­манітні рудеральні місця. Активними апофітами у нас є, наприклад, Kochia scoparia Schrad, Selene dichotoma Ehrh, Isatis tinctoria L., Artemisia austriaca Jacq. та інші. Їхні вторинні ареали займають великі території в Центральній і Західній ªв­ро­пі, маскуючи первинне поширення.

Долина Дністра служить також важливим місцем натуралізації і поширення ряду антропофітів - чужерідних син­антропних видів. До таких зокрема належать Heracleum sosnowskyi Manden, Bidens frondosa L., Amaranthus albus L., Echinocytis lobata (Michx.) Torr. et Gray.



Таким чином, рослинний покрив долини Дністра є унікальним і характеризується зіткненням різних ге­о­гра­фі­ч­них елементів та рослинних угруппувань, що мають тут границі своїх ареалів і тому є дуже важливим об'єктом бо­та­ніко-географічних досліджень і має чимале природоохоронне значення.

Таблиця 1.

Станції ботанічних спостережень

¹ станції

Назва населеного пункту

Район, область

¹ станції

Назва населеного пункту

Район, область

1

с.Заліски

р.Жидачів Лв

2

с.Букавина

р.Жидачів Лв

3

м-ко Журавно

р.Жидачів Лв

4

с.Тенетники

р.Галич ІФ

5

с.Сівка Войнилівська

р.Калуш ІФ

6

м.Галич

рай.центр ІФ

7

м-ко ªзупіль

р.Тисьмениця ІФ

8

с.Довге

р.Тисьмениця ІФ

9

с.Золота Липа

р.Тлумач ІФ

10

с.Коропець

р.Монастириськ Тр

11

с.Сновидів

р.Бучач Тр

12

с.Луг

р.Тлумач ІФ

13

с.Петрів

р.Тлумач ІФ

14

с.Уніж

р.Городенка ІФ

15

с.Копачинці

р.Городенка ІФ

16

с.Костильники

р.Бучач Тр

17

с.Одаїв

р.Тлумач ІФ

18

с.Миколаївка

р.Бучач Тр

19

с.Берем'яни

р.Бучач Тр

20

с.Устечко

р.Заліщики Тр

21

с.Передівання

р.Городенка ІФ

22

с.Іване-Золоте

р.Заліщики Тр

23

м-ко Кострижівка

р.Заставна Чв

24

м.Заліщики

рай.центр Тр

25

с.Городок

р.Заліщики Тр

26

с.Колодрібка

р.Заліщики Тр

27

с.Устя

р.Борщів Тр









  1   2   3   4


Verilənlər bazası müəlliflik hüququ ilə müdafiə olunur ©azrefs.org 2016
rəhbərliyinə müraciət

    Ana səhifə